Кір – небезпечне і дуже заразне вірусне захворювання, ліків від якого не існує, а ускладнення цієї хвороби можуть призвести до смертельних наслідків. Єдиний спосіб запобігти ускладненням від кору - тільки вакцинація.
БАТЬКАМ ПРО ВАКЦИНАЦІЮ
Вакцинація - найефективніший засіб хисту від нфекцій, відомий сучасній медицині. Основним способом вакцинації є введення в організм людини ослаблених або вбитих мікробів (або штучно синтезованих білків, схожих на білок мікробів) для того, щоб стимулювати утворення в організмі антитіл-речовин, що нейтралізують збудників захворювання. Мікроорганізми, проти яких успішно борються за допомогою щеплень, - це віруси (збудники кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатитів А і В) або бактерії (збудники туберкульозу,дифтерії, кашлюку, правця, пневмококової пневмонії).
Вакцина - це не свята вода. Це імунобіологічний активний препарат, що викликає певні зміни в організмі, -бажані, які мають на меті сформувати несприйнятливість прищепленого до даної інфекції, і небажані, тобто побічні реакції.
Терміном "побічні реакції" прийнято позначати небажані (що не є метою щеплення) реакції організму, які виникли після вакцинації. їх прийнято ділити на місцеві, які виникають на місці уколу (почервоніння, болючість, ущільнення), і загальні, тобто ті, які зачіпають весь організм в цілому, - підвищення температури тіла, нездужання та ін.
У цілому побічні реакції - це нормальні прояви організму на введення чужорідного антигену, що в більшості випадків відображає процес вироблення імунітету. Так, причиною підвищення температури тіла, що виникла після щеплення, є викид в кров особливих "посередників" імунної реакції. Якщо реакції легкі, то в цілому - це навіть сприятливі в плані вироблення імунітету ознаки. Наприклад, невелике ущільнення, що виникло на місці щеплення вакциною проти гепатиту В, свідчить про активність процесу вироблення імунітету, а значить, щеплена людина буде реально захищена від інфекції.
ДОПОМОЖІТЬ СВОЇЙ ДИТИНІ СФОРМУВАТИ СТІЙКИЙ ІМУНІТЕТ!
ПЕРЕД ЩЕПЛЕННЯМ:
- Якщо у дитини хронічна хвороба - зробіть аналіз крові, сечі і отримайте дозвіл фахівця на вакцинацію.
- За наявності у дитини алергічних розладів (діатез та ін.) заздалегідь обговоріть з лікарем схему профілактики загострення алергії. Зазвичай, це прийом антигіста-мінних препаратів (супрастин, фенистил, лоратадин, зо-дак) протягом 2-3 днів до щеплення і 2-3 днів після нього.
Також купіть дитячі жарознижувальні з парацетамо-лом або ібупрофеном (сироп або свічки).
У ДЕНЬ ЩЕПЛЕННЯ:
- Не вводьте новий прикорм або нові види їжі (а краще - тиждень до щеплення і тиждень після нього). Якщо дитина на грудному вигодовуванні - не вводьте в свій раціон нові продукти.
- Не забудьте прийняти антигістамінні та інші препарати, які призначив лікар. Перевірте, чи є вдома дитячі жарознижувальні. Не покладайтеся тільки на гомеопатичні препарати - ними можна користуватися, але при виражених реакціях на щеплення вони не допоможуть.
ПЕРЕД ВИХОДОМ З ДОМУ
- Якщо у вас є карта імунізації, до якої вносяться зроблені щеплення, візьміть її з собою.
- Обов'язково візьміть з собою улюблену іграшку або пелюшку дитини.
ПЕРЕД САМИМ ЩЕПЛЕННЯМ:
- Переконайтеся спільно з лікарем, що у дитини на момент щеплення нормальна температура. Висока температура - єдине універсальне протипоказання до проведення щеплення.
- Поцікавтеся у лікаря, від чого і якою саме вакциною сьогодні будуть щепити дитину. Детально розпитайте про наслідки процедури. Ви повинні чітко усвідомити, що саме після щеплення є звичайним і не повинно викликати занепокоєння, а що вимагатиме негайних Дій.
- Не соромтеся задати питання лікарю, якщо у вас є якісь сумніви щодо щеплення.
У МОМЕНТ УКОЛУ:
- Не хвилюйтеся. Ваше хвилювання і занепокоєння передаються дитині. Будьте спокійні і впевнені - і дитина перенесе щеплення набагато легше.
- Посміхайтеся і будьте ласкаві до дитини.
- Під час уколу дитина повинна бути у вас на руках - так їй і вам буде комфортніше.
- Дайте дитині виплакатися після уколу. Не змушуйте її "бути хороброю", не кажіть, що плакати соромно.
У ПЕРШІ 30 хв, ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ:
Не забудьте і не соромтеся задати ваші питання лікареві. Обов'язково запитайте про те, які і коли реакції на щеплення можуть виникнути і в яких випадках звертатися за медичною допомогою.
Не поспішайте покинути поліклініку чи медичний центр. Обов'язково посидьте протягом-20-30 хвилин неподалік від кабінету. По-перше, це допоможе заспокоїтися, по друге - дозволить швидко надати допомогу в разі виникнення негайних алергічних реакцій на щеплення.
Якщо дитина достатньо доросла, порадуйте її приємним сюрпризом, нагородіть чим-небудь, похваліть. Але не пригощайте малюка цукерками, аскорбінкою. Скажіть йому, що все в порядку
ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ:
Дотримуйтеся звичайного режиму дня. Не ходіть у гості і не запрошуйте їх до себе.
Постарайтеся утриматися в день щеплення від купання.
ПЕРША НІЧ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ:
Найчастіше температурні реакції на інактивовані вакцини (АаКДП та інші) виникають в першу добу після щеплення.
При виникненні температурних реакцій (37,5 ° С і вище) дайте одноразово дитині пара-цетамол -дитячу дозу відповідно до віку. Пропонуйте дитині багато пити.
При температурних реакціях не нехтуйте обтиранням дитини теплою водою. Не використовуйте для обтирань горілку - вона дратує і сушить дитячу шкіру.
Не забувайте про те, що добове дозування пара-цетамолу не безмежне. При передозуванні можливі важкі ускладнення.Уважно прочитайте інструкцію до препарату, яким користуєтеся (панадол, еффералган, тайленол).
Ні в якому разі не користуйтеся аспірином. Його застосування у дітей до 14 років загрожує важкими ускладненнями.
ПЕРШІ ДВА ДНІ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ:
(Інактивовані вакцини - АаКДП, АДП, АДП-м, гепатит В, ХІБ-вакцина, ІПВ)
Приймайте ті препарати для профілактики алергічних розладів, які призначив лікар.
Продовжуйте приймати жарознижувальні згідно з інструкцією до препаратів, якщо температура залишається підвищеною.
З дитиною можна і потрібно гуляти, купати її. Виняток становлять випадки, коли у дитини підвищена температура внаслідок або незалежно від щеплення.
Якщо була проведена проба Манту - при купанні намагайтеся, щоб вода не потрапляла на місце постановки проби. Не забувайте, що піт - це теж рідина, тому стежте за тим, щоб ручка дитини не спітніла.
Не вводьте нових продуктів у раціон дитини (і свій раціон, якщо дитина на грудному вигодовуванні). Це можна буде зробити на 3-ю добу після щеплення і пізніше.
У разі АаКДП-, АДП-, гепатитних В і АДП-м-вакцин: при появі сильних реакцій на місці уколу (припухлість, ущільнення, почервоніння) періодично прикладайте вимитий і розім'ятий лист капусти. Якщо протизапальні засоби ще не приймаються, почніть їх давати.
ЧЕРЕЗ 5-12 ДНІВ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ:
У разі щеплення живими вакцинами (краплі поліомі-єлітної вакцини ОПВ, корева, паротитна, краснушна),( побічні реакції зазвичай виникають на 5-12 добу після щеплення. Це специфічні прояви для кожної вакцини, тривають 2-3 дні, проходять самостійно. Щоразу уточнюйте ці питання у вашого лікаря.
Якщо виникла якась реакція, але щеплення було зроблене не живою вакциною, то вакцинація з 99%-ною ймовірністю тут ні при чому. Найбільш частою причиною температурних, деяких інших реакцій у дітей молодшого віку є прорізування зубів, у дітей старшого віку - простудні інфекції.
Щодо прийому дітей, який не зроблено щеплення, до дошкільного навчального закладу
Міністерство охорони здоров`я розглянуло звернення щодо прийому дітей, яким не зроблено щеплення, до дошкільного навчального закладу.
Повідомляємо що в Україні заходи з профілактичної вакцинації запроваджені на державному рівні. Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
Відповідно до статті 15 Закону України прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоровя, яка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень.
Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів недозволяється.
Відповідно до статті 41 цього Закону особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із Законами України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення дітям до 15 років проводяться за згодою батьків або інших законних працівників.
Дитина, що не отримала відповідних щепень несе загрозу занесення в дитячий колектив небезпечної інфекії і можливості захворювання дітей, в першу чергу тих, що не отримали щеплень внаслідок об`єктивних причин (медичних протипоказів до імунізації).
Крім того, нещеплені діти можуть стати джерелом формування у оточуючих щеплених дітей бактеріоносійства (стану, коли ознаки захворювання відсутні, але збудник інфекцій знаходиться в організмі). Ставши бактеріоносієм, вони в свою чергу в сімейному і побутовому оточені становлять загрозу для дітей, що схильні до інфекційних захворювань та важко їх переносять.
Приймаючи рішення про відмову від вакцинації, батьки мають подбти про індивідуальне навчання дитини.
У багатьох країнах світу підходи до проведення щеплень такі ж, як і в Україні: нещеплена дитина до відвідування організованого колективу не допускається.
При виїзді до навчання чи роботи до зарубіжних країн, згідно з міжнародними медико-санітарними правилами, також потрібно надавати документ про отримані щеплення.
Навчальних закладів, де могли б виховуватись виключно нещеплені діти в Україні не існує. Зміна порядку зарахування до дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів дітей, батьки яких відмовились від проведення їм щеплень, не є можливим, так як суперечить чинному законодавству України.
Як запобігти харчовим отруєнням
Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:
- Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.
- Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.
- Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.
- Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.
- Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.
- Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».
- Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.
- Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.
- Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.
- Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).
- Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.
Режим харчування дитини вдома
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину:
- перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
- привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
- виховувати слухняність, пошану до дорослих;
- заохочувати висловлювати прохання;
- навчати словам ввічливості.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.
Вітаміни для повноцінного розвитку дитини
Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідні вітаміни, їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість.
У наш час відомо більше двох десятків вітамінів. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, С, В та групи В (ВІ, В2, В6, В12 РР).
Вітамін Dнеобхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну В може призвести дитину до захворювання на рахіт. Хвороба ця починається з підвищеної пітливості, облисіння потилиці, занепокоєння. Пізніше в дитини, хворої на рахіт, з'являється викривлення кісток гомілки, грудної клітки, деформація кісток черепу. Рахіт нерідко починається вже з першого року життя, але може виявитися і пізніше. Діти, що страждають на цю хворобу, значно частіше, ніж здорові, хворіють на запалення легенів та інші недуги, які протікають тяжче, а процес одужання уповільнюється.
Рахіт можливо і потрібно попередити, для цього необхідно забезпечити дитині повноцінне харчування і систематичну консультацію педіатра. Враховуючи, що в осінньо-зимовий період можливість захворювання рахітом збільшується, у цей час особливо важливим для малюка є достатня для нормального розвитку кількість вітаміну В.
Джерелом вітаміну В служать риб'ячий ясир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Слід зазначити, що надмірне і надто довге застосування цього вітаміну також призводить до хворобливих явищ: дитина втрачає апетит, у неї з'являється кволість, нудота, в кістках відкладається велика кількість вапна, що порушує обмін речовин.
Вітамін Е активізує діяльність м'язів. Він міститься в рослинних оліях (особливо соняшниковій), молоці, яєчному жовтку.
Систематично надходити з їжею до організму дитини має і вітамін С. Нестача в організмі цього вітаміну призводить до хворобливого стану, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до різноманітних захворювань.
Будь-яка хвороба підвищує потребу організму у вітаміні С. Ягоди, фрукти, овочі — основні джерела цього вітаміну. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в листяній зелені (качанна капуста, зелена цибуля, щавель, салат, смородина, кропива тощо). Багатими на зазначений вітамін є також фруктово-ягідні рослини: шипшина, чорна смородина, суниця, пізні сорти яблук, а також цитрусові культури (мандарин, апельсин, лимон, грейпфрут). В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше.
Установлено, що, наприклад, чорна смородина містить в 30, а сушена шипшина в 150 разів більше вітаміну С, ніж картопля.
Слід завважити, що різноманітна кулінарна обробка призводить до тієї чи іншої втрати вітаміну С. Сприяє зниженню вмісту аскорбінової кислоти також подрібнення овочів та їх тривала термообробка (наприклад, варіння). Так, варіння неочищених картоплин, занурених в гарячу воду, практично не впливає на втрату вітаміну С. Якщо ж картоплини занурити в холодну воду, а потім варити, то в результаті 25 % вітаміну втрачається. Під час варіння дрібно нарізаної картоплі в супі втрачається близько 50 % вітаміну С, а при приготуванні картопляних котлет ще більше — 93-95 %.
Наслідком нестачі інших важливих вітамінів є також розвиток хворобливих станів дітей.
З метою профілактики такого явища слід забезпечити різноманітне, повноцінне та збалансоване харчування дитини.
Вітаміни групи В (ВІ, В2, В6, ВІ2, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи, надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м'ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі.
Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору.
Джерелом вітаміну А служать печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі людини перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, абрикоси, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп.
Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні, особливо дитячому, організму. Вітаміни також корисні для малят із зниженим імунітетом, під час хвороб та для їх профілактики.
В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках. Правильно дібрати такий засіб, враховуючи індивідуальні особливості вашої дитини, допоможе вам кваліфікований лікар-педіатр.
Режими загартовування
Загартовування дітей можна умовно розділити на два режими. Перший режим - це початковий період загартовування, в якому відбувається становлення теплової стійкості організму. Другий режим - підтримуючий період, в якому за рахунок регулярності занять зберігається придбана готовність дитини сприймати температурні та інші дії зовнішнього середовища без функціональних порушень. Під час першого режиму загартовування навантаження збільшуються відповідно до схеми вибраних методів загартовування, під час другого вони можуть коливатися відповідно до пори року. Загартовуючі заходи поділяються на загальні та спеціальні. До загальних належать:
* Правильний режим дня,
* Раціональне харчування,
* Повітряні ванни при зміні підгузника,
* Прогулянки з малям у будь-яку погоду у одязі по сезону,
* Відвідування басейну для немовлят або заняття плаванням в домашній ванні.
Вже ці заходи створюють умови для правильного розвитку дитячого організму.
До спеціальних заходів належать: загартовування повітрям (повітряні ванни), сонцем (сонячні ванни) і водою (водні процедури).
Повітряні ванни
Діти дуже чутливі до нестачі свіжого повітря. Перебуваючи тривалий час в погано провітрюваних приміщеннях, вони стають млявими, дратівливими, у них порушується сон, знижується апетит. Свіже, чисте повітря надає благотворну дію при будь-яких захворюваннях. Загальні повітряні ванни в приміщенні іноді замінюють лише частковим короткочасним оголенням тіла під час зміни одягу. Це залежить від стану здоров'я дитини на даний момент.
Повітряні ванни є першою загартовуючою процедурою для немовляти. Температура повітря в кімнаті новонародженого повинна бути 23 ° С, для дітей у віці від 1 до 3 місяців - 21 ° С, від 3 місяців до року - 20 ° С, старше року - 18 ° С. Грудним дітям властиві високі енергетичні витрати і споживання кисню в 2,5 рази більше, ніж у дорослих. Тому взимку приміщення необхідно провітрювати 4-5 разів на день по 10-15 хвилин, влітку кватирки вікна можуть бути постійно відкриті. Провітрювання за допомогою кватирки проводять в присутності дітей - зниження температури повітря на 1-2 ° С є загартовуючим чинником. При наскрізному провітрюванні повітрообмін відбувається набагато швидше, але його необхідно проводити під час відсутності дитини.
Перед прийняттям повітряних ванн приміщення слід провітрити. Для грудних дітей оптимальна температура повітря при проведенні процедури повинна бути 20-22 ° С. Крім загартовуючого ефекту, в цьому періоді життя повітряні ванни сприяють насиченню крові киснем через шкіру, тому що проникність шкіри в ранньому віці дуже висока. Для малюків від 1 до 2 років температура повітря повинна бути 18-19 ° С. Для дітей старше 2 років, які добре переносять загартовування, температура повітря може бути знижена на 3-5 ° С. Спочатку процедура триває 1-2 хвилини, потім кожні п'ять днів вона збільшується на 2 хвилини і доходить до 15 хвилин, для дітей до 6 місяців і до 30 хвилин для дітей старше 6 місяців. Максимальний час для проведення повітряних ванн у 2-3 роки - 30-40 хв.
Повітряні ванни обов'язково повинні поєднуватися з гімнастичними вправами. Діти старше півтора року приймають повітряні ванни під час ранкової гімнастики: спочатку - в трусиках, майці, шкарпетках і капцях. Пізніше можна залишати тільки труси і тапочки.
Малюків з ознаками зниженої адаптації до зміни температури навколишнього повітря (стійка блідість, виражений капілярний малюнок шкіри, холодні кінцівки) не можна усувати від загартовуючих процедур. У цьому випадку дитину можна роздягнути частково, повітряні ванни проводити всього 5 хвилин, але кілька разів на день.
У літню пору року немовлят можна виносити на свіже повітря практично відразу після народження. Почавши з 20-40 хвилин на день, час прогулянки швидко збільшують і доводять до 6-8 годин. Взимку дітей вперше виносять на вулицю у віці 2-3 тижнів при температурі повітря не нижче -5 ° С на 15-20 хвилин, краще в безвітряну погоду, і поступово цей час доводять до 1,5-2 годин два рази на день. Найнижчою температурою повітря, допустимою для прогулянок, є температура -15 ° С.
Взимку навколо дитини краще влаштувати так званий "колодязь", використовуючи для цього або дитяче ковдру, або капюшон конверта, що дозволить створити навколо дитини простір теплого повітря, і носик і щоки крихти залишаться теплими.
Нежить не є протипоказанням для прогулянок. Потрібно лише заздалегідь прочистити ніс.
Загартовування сонцем
Помірні дози ультрафіолетового проміння активізують біохімічні процеси в клітинах, прискорюють ріст і загоєння тканин організму, підвищують опірність до інфекцій, стимулюють роботу ендокринної та нервової систем. Під впливом сонячних променів утворюється вітамін D в шкірі, який не потрапляє в організм з їжею.
Однак потрібно пам'ятати, що чутливість до ультрафіолетових променів тим вище, чим менше вік дитини. Надлишок ультрафіолетових променів призводить до розвитку шкірних і онкологічних захворювань, тому прямі сонячні ванни дітям до одного року протипоказані.
Загартовуюча процедура повинна проводиться в тіні дерев. Дітям до року досить опромінення невеликої частини тіла (особи чи кистей рук) протягом 5-10 хвилин.
Влітку світло-повітряні ванни рекомендується приймати при температурі повітря 22 ° С і вище для грудних дітей і при температурі 20 ° С для малюків від 1 до 3 років, краще в безвітряну погоду. Тривалість першої ванни у грудних дітей - 3 хвилини, у більш старших - 5 хвилин з поступовим збільшенням до 30-40 хвилин. Діти старше 3 років можуть приймати прямі сонячні ванни не більше 15-20 хвилин, і за літо їх повинно бути не більше 30. Світло-повітряні ванни краще приймати з 9 до 12 години дня, в більш теплу погоду - з 8 до 10 години ранку. Поведінка дитини в цей час має бути активною. При температурі повітря 30 ° С сонячні ванни приймати не можна.
Шкіру малюка влітку необхідно захищати сонцезахисним кремом. У цих кремів є різні ступені захисту, і вибір крему залежить від типу шкіри: чим блідіша шкіра, тим вище повинен бути ступінь захисту. На вітрі і після купання слід повторно нанести крем. Існують креми з так званим стійким фільтром, які не втрачають своїх властивостей навіть після декількох купань. Про це можна прочитати на упаковці.
Після сонячних ванн, а не до них, дітям можна проводити водні процедури. Після них дитину слід витерти, навіть у жарку погоду, тому що волога шкіра сприяє переохолодженню організму.
Загартовування водою
Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-36 0С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижують на 1 0С, поки вона не досягне 28-30 0С. Після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.
Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-37 0С до 22-23 0С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організму.
У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліпшення обмінних процесів, укріплення імунної системи організму. Температуру води необхідно поступово знижувати від 35-36 0С до 18-20 0С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння.
Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 36 0С, поступово її знижують до 18-28 0С, наприкінці процедури знову використовують теплу воду (36 0С).
Вживання фіточаїв
Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань.
Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіточаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зменшують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.
Разом із трав’яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.
Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.
Дихальна гімнастика
Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня.
Перша допомога малюкові при зимових травмах.
Дитячі ігри і зимові види спорту особливо травматичні у морозні дні. Батькам потрібно знати симптоми найчастіших травм і вміти надати першу допомогу. Дитячий хірург-травматолог Артем Хан розповідає, як уникнути появи зимових травм.
Травми голови
Найнебезпечніші
Мова не про синцях і шишках. Батькам важливо знати ознаки черепно-мозкових травм, щоб повідомити про це лікарям, які будуть рятувати дитину.
Симптоми
* Втрата свідомості, запаморочення і нудота при відсутності зовнішніх пошкоджень можуть говорити про травмах головного мозку.
* Наростаюча головний біль, виникнення дезорієнтації, зміна поведінки або навіть випадання якихось функцій, наприклад, загальмованість мови, раптова втрата нюху, порушення ритму дихання, говорять про те, що є вірогідність розвитку внутрішньої кровотечі й гематоми.
* Стан зіниць є одним з найважливіших діагностичних ознак. Їх розширення в світлому приміщенні, і тим більше несиметричне розширення, коли одна зіниця великий, а другий "в точку", - це третій найважливіший сигнал, що говорить про серйозність травми.
Чим допомогти дитині?
У такій ситуації потрібно обов'язково відвезти його до лікарні: необхідна екстрена допомога лікарів. Але навіть якщо малюк ні на що не скаржиться, але його, наприклад, хилить на сон, неодмінно варто показати його лікаря.
Як попередити?
Найприкріше, що способів запобігання травми, крім банальних рад бути обережними на слизьких зимових дорогах або під час ігор на вулиці, немає. У певних ситуаціях можна надягати шолом, щоб хоч якось зменшити тяжкість травми.
Небезпеки на гірці
Сумне наслідок найвеселішою зимової забави - катання з гірки - компресійний, тобто виник в результаті здавлювання, перелом хребців. За статистикою ця зимова дитяча травма стоїть на другому місці.
Симптоми
* Головний - затримка дихання: відразу після приземлення на сідниці дитина просто забуває, як робиться вдих і видих.
* Слідом наступає, не завжди, але найчастіше, больовий синдром. Для травми нижніх хребців грудного відділу характерна біль між лопатками, поперекові хребці болять, відповідно, нижче. Втім, спочатку дитина може ні на що не скаржитися, а через кілька годин з'являється скутість рухів.
Чим допомогти дитині?
Відвезти в лікарню. Травму діагностують за допомогою рентгена або магніторезонансної томографії (МРТ) або комп'ютерної томографії (КТ).
Незважаючи на всю позірну тяжкість травми - хребет таки - лікування не представляє великої праці. Неврологічна симптоматика проходить досить швидко при витягненні "на щиті". Дитину кладуть на тверду поверхню, прикріплюють тягар на пояс, перекидають гирьки через систему лебідок - і вся процедура. У стаціонарі доведеться пробути мінімум чотири тижні, далі необхідна реабілітація в спеціалізованому санаторії.
З віком висота хребця відновлюється повністю, якщо подвиги "вільного польоту" на гірці або трампліні і подальшого неконтрольованого приземлення більше не повторяться.
Розтягнення зв'язок і вивихи
Симптоми
* При найменшому русі виникає біль, з'являється припухлість, іноді синець.
* При вивиху крім цих симптомів, дитина відчуває сильний біль, змінюється форма суглоба, неможливо ворушити пошкодженої кінцівкою. Іноді в момент травми можна почути бавовна.
* Якщо пошкоджений нерв - спостерігається зниження чутливості.
Малюки до двох років іноді отримують важку травму під час прогулянки. Мама тримає карапуза за руку. Він послизнувся, різкий ривок за руку "в ім'я порятунку" - і вивих плеча! Причина тому - м'які і не дуже треновані хрящі, слабенькі ще м'язи, нарешті, просто розслабленість під час прогулянки.
Чим допомогти дитині?
* При розтягуванні до хворого місця потрібно обов'язково прикладати лід. Найкраще для цього використовувати готові пакети з гелем, який тримають в морозилці. Не виявилося під рукою льоду? Можна використовувати заморожені продукти. Холод прикладають не більше ніж на 10 хвилин і повторюють процедуру кожні дві години. На травмоване суглоб потрібно накласти тугу пов'язку, використовуючи для цього еластичний бинт.
* При вивиху ніколи не намагайтеся вправити його самі. Ваше завдання - якомога швидше доставити дитину в травмпункт, інакше вправити вивих буде важче. Перша допомога, яку ви можете надати самостійно, - зафіксувати ушкоджену кінцівку і суглоб. При вивиху суглоба руки підвісьте її на пов'язці за типом "косинки". При вивиху суглоба ноги "прибинтуйте" ногу до шини з підручних засобів.
Якщо вивих супроводжується раною, на рану накладають стерильну пов'язку.
Як попередити?
Щоб забезпечити безпеку маленької дитини на прогулянці, використовуйте спеціальні "повідці". Вони схожі на шлею для вигулу собак та котів, тобто охоплюють обидві руки через пахви, але на відміну від пристосувань для тварин, мають коротку ручку на спині. При користуванні таким "повідцем" падіння вдається запобігти, а травми плеча не виникає.
Купуйте дитині зимове взуття на підошві-протекторі. Дітей старшого потрібно обов'язково навчити "правильно падати" - нехай вдома на килимі освоює прийоми, як потрібно швидко згрупуватися, зібратися в "грудочка". Поясніть, що при падінні не можна виставляти вперед руки, приземлятися на них.
Поверхневі обмороження
обморозив пальці рук, щоки, носик нескладно і при температурі близько нуля, якщо на вулиці сиро і вітряно. Тим більше що природна терморегуляція у дитини ще далека від досконалості: під дією холоду порушується кровообіг, і ось вона - проблема.
Симптоми
* Біль і збліднення замерзлих ділянок шкіри.
Чим допомогти дитині?
Зробіть легкий масаж, розтираючи пошкоджене місце, поки шкіра не порожевіє.
Як попередити?
Правильно одягайте дитину для прогулянок: необхідні рукавички -непромокашкі, шарф, шапка з водовідштовхувального матеріалу на теплій підкладці. Шкіру дитини потрібно захистити спеціальним дитячим кремом, який не містить води.
Батьки завжди повинні бути готові надати першу допомогу своїй дитині!
Листівка_КІР_2023_04_19 (1).pdf
Коментарi