• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Охорона безпеки життєдіяльності дітей

Пам’ятка щодо організації освітньо-виховної роботи в ДНЗ №22 «Ластівка» з ОБЖД

У проекті Закону України «Про дошкільну освіту» записано: «Дошкільний заклад освіти забезпечує право дитини на охорону здоров’я, здоровий спосіб життя через створення умов для безпечного, нешкідливого утримання дітей, раціонального харчування. Здоров’я, його охорона та зміцнення, безпека дітей повинні бути життєвою стратегією, пріорітетом у роботі дошкільних закладів». Звідси й випливають завдання для педагогічних працівників: дотримання правил безпеки життєдіяльності. Освітньо-виховна робота дошкільних закладів має бути спрямована:

  • на формування у дітей розуміння цінності власного життя та здоров’я;
  • формування уявлень про стихійні природні явища, як-то: землетрус, повінь, буря, ожеледиця, гроза, град тощо; ознайомлення дітей з їх природою, характерними ознаками, негативними наслідками;
  • виховання відчуття небезпеки щодо вогню, електричного стуму, навчання правил протипожежної безпеки, вміння швидко й правильно знаходити вихід з небезпечної ситуації;
  • навчання обережного поводження з ліками та хімічними речовинами, побутовою хімією;
  • формування уявлень про небезпечні для життя людини отруйні рослини, ягоди, гриби та вміння реалізувати набуті знання у природному оточенні;
  • виховання у дітей уміння надати собі та іншим потерпілим допомогу на випадок травмування, свідомо виконувати правила поведінки на вулиці, під час зустрічі з незнайомцями, у незвичайних ситуаціях.

Що стосується суто дитячого травматизму, то причини його настільки різноманітні, що розроботи правила протидії їм складніше, ніж правила протидії інфекційним захворюванням. Тому цьому питанню належить приділяти увагу систематично, співпрацюючи з медиками та родинами, дітям належить дати не тільки певні знання та вміння, а й сформувати в них чіткі уявлення, що саме необхідно кожній людині для самозбереження, підготувати малих до чітких дій у небезпечних ситуаціях.

Організація виховання дітей стосовно захисту свого здоров’я це:

  • планування та проведення освітньо-виховної роботи з формування уявлень про можливі небезпеки прородного і техногенного характеру, відпрацювання поведінки, адекватної ситуації;
  • ознайомлення дошкільнят з причинами виникнення надзвичайних ситуацій під час бесід, занять, ігрових заходів, прогулянок; виховання гуманного ставлення до людей, які потрапили в біду;
  • забезбечення вікових груп тематичним віковим матеріалом, до виготовлення якого можна залучити батьків, старших школярів, звернутися по допомогу до спонсорів.

Перевага в освітньо-виховному процесі має надаватися цікавими бесідам, моделювання і аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм, що проводяться у повсякденному житті. Особливу увагу слід звернути на те, щоб максимально використовувалася наочність. Радимо проводити спеціальні Дні або Тижні безпеки, до участі яких слід обов’язково залучати медиків та батьків.

Робота з педагогічними працівниками дитячого навчального закладу з питань безпеки життєдіяльності дітей має бути комплексною та різноманітною. Перш ніж чомусь навчати малюків, педагоги повинні самі отримати чіткі знання та оволодіти навичками щодо зазначеного питання. А головне – донести до свідомості дітей розуміння про цінність, неповторність кожної людини, викликати в них бажання опікуватися власним здоров’ям, бути обачним та цінувати власну безпеку й життя. Але навчаючи, вихователь перш за все має здійснювати педагогічно-виховну роботу, керуючись наступними захисними принципами:

  1. Перебування дітей у полі зору дорослих та підтримання контакту з ними – запорука особистої безпеки кожного вихованця.
  2. Формування у дітей уявлень про існуючу в навколишньому середовищі небезпеку (зокрема, від незнайомців) – основний метод захисту дітей.
  3. Вироблення і доведення до автоматизму у дітей звички зачиняти двері – засіб особистого захисту вихованців і захисту їхнього житла від злодіїв.
  4. Виховання у дітей розсудливості та обережності при виборі місць для ігор – запобігання випадками дитячого травматизму.

Будь-яка цілеспрямована діяльність тільки тоді приносить плоди, коли вона систематизована, і ланцюжок набуття знань та навичок не переривається. Крім того, слід пам’ятати, що в процесі роботи у дітей можуть виникнуть безпідставні страхи, підвищитись рівень тривожності. Тож вихователеві необхідно постійно стежити за емоційно-психологічним станом дітей, своєчасно визначаючи та діагностуючи рівень світосприйняття дітьми, щоб не перейти тонку межу коли заняття з безпеки життєдіяльності завдають більше шкоди, ніж приносять користі.

Якнайбільше уваги вихователеві слід звертати на форми роботи, що спонукають вихованців самостійно шукати виходи з непростих ситуацій, приймати виважені, продумані рішення. Найкраще це вдається в процесі гри. Відповідальний та досвідчений педагог використовує свій авторитет та вплив на дитину майже не помітно, коригуючи її поведінку і в той же час не залякуючи її.

ПОРАДИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ (для педагогів)

  1. Не дозволяти приводити та забирати дітей іншим особам, крім батьків.
  2. Знати на протязі дня (в будь-який час) кількість дітей.
  3. Спостерігати постійно за станом здоров’я дітей.
  4. Постійно вихователю знаходитись з дітьми.
  5. Тримати в полі зору всіх дітей.
  6. При будь-яких змінах стану здоров’я дітей (в’ялість, збудженість, висипи на шкірі, підвищення температури, блювота, рвота та ін.) повідомляти негайно лікаря, а в разі його відсутності – старшу медичну сестру ДНЗ.
  7. Знати і вміти надавати дитині першу долікарняну допомогу (штучне дихання, непрямий масаж серця і т.д.).
  8. Ретельно проводити ранковий фільтр (огляд зіву, шкіри, голови).
  9. Зберігати ріжучі, колючі предмети, миючі розчини в недоступному для дітей місці (клей, ножиці, голки, розчин вапна та ін.).
  10. Проводити з батьками бесіди, консультації з проблеми профілактики травматизму, профілактики кишково-шлункових та інфекційних захворювань.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки!

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:
– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
– вчити дитину користуватися дверним вічком;
– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;
– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;
– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
– запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
– не дозволяти дражнити тварин;
– не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих;
– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
– не дозволяти визирати у відчинене вікно;
– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.


Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я!

Пам'ятка безпечної поведінки під час літніх канікул.

  1. Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
  2. Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.
  3. Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.
  4. Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.
  5. Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.
  6. Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.
  7. Не можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.
  8. Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.
  9. Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.
  10. Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

Правила безпеки на воді.

Варто пам'ятати, що основними умовами безпеки є:

  • правильний вибір і обладнання місць купання;
  • суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах на воді.

ПІД ЧАС КУПАННЯ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

  • залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени;
  • стрибати у воду з човнів, катерів, споруд, не призначених для цього;
  • пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів;
  • використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання;
  • плавати на плавзасобах у місцях, відведених для купання;
  • вживати спиртні напої;
  • забруднювати воду і берег, прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання;
  • підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання;
  • допускати у воді грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг у воді;
  • подавати помилкові сигнали небезпеки, заходити глибше, ніж по пояс людям, які не вміють плавати.

НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ НА ВОДІ:

  1. покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню;
  2. однією рукою відкрийте йому рота, пальцями іншої руки, завернутими у салфетку або носову хустинку, видаліть з порожнини рота пісок, мул та інше;
  3. рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігніть хребет в шийному відділі, за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу, утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носу;
  4. наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені, водночас "краєм ока" контролюйте підіймання грудної клітки. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проведіть штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань - 16-20 за хвилину;
  5. для зовнішнього масажу серця розташуйтесь збоку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть на передньо-нижню поверхню грудини, основу другої долоні в поперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину;
  6. у випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на грудину 1:5, якщо рятувальників двоє - 2:15;
  7. через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях. Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри.

Правила поведінки біля водоймищ

  1. Не загоряй надто довго — перегрієшся і отримаєш сонячний удар.
  2. Не купайся і не пірнай у воду після тривалого перебування на сонці, тобі може стати погано. Купатися краще вранці або ввечері, коли тепло, але не можна перегрітися.
  3. Ніколи не пірнай у незнайомих місцях! Тут може виявитися неглибоко, а інколи на дні лежать гнилі колоди, гостре каміння, об яке можна поранитися, та густі водорості, у яких легко заплутатися.
  4. Не грай у тих місцях, звідки легко впасти у воду.
  5. Не влаштовуй у воді ігор, пов'язаних із захватами.
  6. Не вирушай у плавання на самодільних плотах.
  7. Не ходи купатися на водоймища без супроводу дорослих.
  8. Не запливай на глибоке на надувних матрацах та кругах.

Кiлькiсть переглядiв: 881

Коментарi